ЗАСВІЧУ ТИХУ СВІЧКУ
Слова С.Барабаш
Музика М.Бєлової

Засвічу тиху свічку надії, попрошу у небес доброти.
Заховаю зажуру під вії, щоб її не побачив ти.

Приспів:
Я ласкаві твої долоні притулю до своєї щоки.
Моє серце в тривожнім полоні перестане лічити роки.

Засвічу тиху свічку любові, одягнуся у все голубе -
Хай мій біль не проллється у слові, аби він не поранив тебе.
Приспів.

Засвічу тиху свічечку віри, помолюся на день цей і час,
Небесам наші долі довірю, аби світ не поранив нас.
Приспів.

м. Долинська 1999

МАГІЯ ОСЕНІ
Слова Любові Баранової
Музика Марини Бєлової

Сонце так гріло, мабуть, в останнє.
Гаснучий вересень пив його шал,-
Знов на небеснім блакитнім екрані
Бабине літо проводило бал.

Магія осені... Серцем згораю
На золотому її олтарі:
Нібито вперше я знову кохаю...
А за вікном падолист на порі.

Із павутинок срібний серпанок,
Час обганяючи, в жовтень летів.
І пригортався до сонечка ранок,
І розлучатися з ним не хотів.

Долинська 2008

ПРОСТО ЖІНКА
Слова Любові Баранової
Музика Марини Бєлової

Трохи грішниця, трохи чаклунка -
Просто жінка, спокуса твоя.
Навіть в дружніх твоїх поцілунках
Відчуваю жаги подих я.

ПРИСПІВ:
І на святі нежданого дива
В переддень, в перед ніч, в перед час
Я молитиму долю примхливу,
Щоб любов не полишила нас.

В кожній фразі шукаю підтексти,
Розшифровую мову очей.
Знов озвучив небесний Маестро
Серця пристрасну віолончель.
ПРИСПІВ.

Долинська 2008

Калина в лузі розгорнула віти,
Шепоче нам: "Любіть мене, любіть!
*Я хочу квітнуть, пломенем горіти
І неозору обіймать блакить.

Та з кожним днем все важче мені дихать:
Гілки всихають, корінці болять...
*Яке ще, люди, винайшли ви лихо?
Які вас катастрофи отрезвлять?

Адже одна у вас зі мною доля,
Одна й оця неповторима мить.
*Не розділити спільної нам долі -
Поки життя, як свічечка, горить."

(від * повторити двічі)

*останні два рядки кожного куплету повторюються двічі
м. Долинська 1998

З долонь моїх зростає доброта -
Світанкова, промінна, росяниста,
*Зелена рунь, що вічно пророста, -
Жіночості то рунь і материнства.

З долонь моїх - такий погідний день!
З долонь моїх вітри - не суховії.
*Іде до мене віра від людей,
І до людей від мене йдуть надії.

Мої долоні, що тугі, як сніп,
Зітерши зло, добру вікно розчинять.
*Мої долоні виплекають світ,
А в нім - дитятко з добрими очима.

(від * повторювати двічі)
м. Долинська 1997

Якби не світило нам сонце, то все навкруги було б сірим,
Отак і без музики й співу, життя наше стало б немилим.
ПРИСПІВ:
Музика - велике життєдайне чудо -
звучить у серці протягом життя,
І ще, коли співала колискову
матуся, колисаючи, дитя.

У трепетнім вальсі кружляє замріяна юність прекрасна,
І музика лине із серця - закохана, ніжна і ясна.
ПРИСПІВ.
А музика зрілості - танго, романсу щемливі акорди,
Мов скрипки, співають у серці симфоній нескінченні орди.
ПРИСПІВ.
У старості музика плаче, за пройденим щастям ридає,
Це звуки прощання, печалі. Сумніших в природі немає.
ПРИСПІВ.

м. Долинська 1997

Доля музиканта барвами багата:
Чи то біле, чорне, чи ясна блакить...
Пролітають будні, пролітають свята, -2р.
А в душі і серці музика звучить.
Приспів:
Тобі, музиканте, вклонились степи,
Вклонились серця у прощальному слові,
Та пам'ять жива і повічно тобі
Приносити буде віночки любові,
Приносити буде віночки любові!

Тут його дороги під долинським небом,
Ними його учні мудрість понесли.
Сивих музикантів забувать не треба, -2р.
Як тепло й квітучість кожної весни.
Приспів.

Доля музиканта - мов веселка дивна,
Що ввібрала в себе сонця кольори.
Хай про незабутню дорогу людину -2р.
Пам'ять не розвіють вічності вітри.
Приспів.

Долинська 1999

Нехай звучать мелодії веселі
На цім прекраснім святі серед свят:
На світі є багато ювілеїв,
Сьогодні ж ми шануєм - сімдесят.
Приспів:
Спасибі, земле, за твої таланти.
Пісень віночок доля Вам спліта...
Низький уклін, бабусенько і мати,-
Хай будуть славні й довгі вам літа!

Шануєм вас ми, дорога бабусе,
І зичим всіх вам радощів земних,
Пісенні хай розносяться рулади
По вікових просторах степових.
Приспів.

Літа, літа - вони, мов птахи дивні,
Несуть на крилах весни знов і знов.
То ж хай у Вашій сонячній родині
Повічно квітнуть пісня і любов!
Приспів.

Долинська 1995

Ой, гоп, гопака, а я дівка така:
Підману і причарую хоч якого парубка! (2рази)

На городі мак, мак та ще й капуста,
А мій милий дарував та й барвисту хустку.(2рази)

Хустка гарна-гарна, а я ще гарніша,
То ж приходьте мене, хлопці, сватати скоріше!(2рази)

У моїх каблучках біси-бісенята,
Хто мене перетанцює - той і буде сватать.(2рази)

Ой, гоп, гопака, а я дівка така:
Підману і причарую хоч якого парубка. Ось так!(2рази)

Долинська 1995

Жив, не ївши-пивши він, - все любов шукав,
Крученим Паничиком світ його прозвав.
Раз побачив Руженьку - що вже цвіт, що гич! -
Закохавсь по вуха аж Кручений Панич.
Червоніла Вишенька: "Мила, стережись!
Краще від Паничика швидше відв`яжись".
Турбувалась Яблунька: "Ти йому не вір!" -
Скрізь про цього бабника чувся поговір.
приспів:
Молоденькі Руженьки,
Вдень, та ще вночі,
Бережіть, подруженьки,
Цвіт від Паничів!

Ружа відверталася від порад-розмов,
Закрутила в затінку кручену любов.
Вився зелен-гичкою цей п`янкий роман -
Жив Панич за звичкою: "Пан або пропав".
Щедрим на обійми був Кручений Панич,
З Руженьки розвіяв він буйний цвіт і гич.
Знов не ївши-пивши він жертвоньку шукав...
Крученим Паничиком світ його прозвав.
приспів.
Долинська 1999

Неся на крыльях отраженье синевы,
Клин журавлей вонзается в пространство.
Я знаю, что меня не ждёте Вы,-
Вам чужды и любовь, и постоянство.
Пусть журавлиное прощальное «Курлы»,
Овеянное грустью и печалью,
Когда-нибудь услышите не Вы.
Не Вы мне плечи обернёте шалью.

И скажете, от близости дрожа,
Что я для Вас так много в жизни значу…
Не Вы, меня закрывши от дождя,
Согреете, а я в ответ заплачу.
Как просто мальчик, ошалевший от любви –
Не Вы во сне моё шепнёте имя,
И, с робостью взглянув в глаза мои,
Не назовёте Вы меня Любимой.

Вы не разделите со мною пополам
Простые незатейливые будни.
Всю нежность сердца я отдам не Вам,
И там где Вы – меня уже не будет.
Но, может быть, когда-то в тишине
Вы в памяти мой образ воскресите.
И сквозь года почудиться вдруг мне
Такое запоздалое: «Простите…»

Кривой Рог 2009