Сто тисяч разів говорено – сто-тисячо-перший повторю – і ні Америки не відкрию, ні проти істини не погрішу: тільки рідна земля по-справжньому надихає людину на художню творчість. Тому відкрити спробую … Долинщину. Еге ж, самим долинчанам! Точніше, тим з них, надто обтяженим буденними клопотами, хто й не підозрює: настільки ж багато талантів зростає довкола! І особливо "грішні” ті, хто полюбляє побурчати про всуціль "не таку” молодь.
Напевно, зворотне мимохіть взялася доводити скептикам, сама не здогадуючись про свою місіонерську роль, директорка районної дитячої музичної школи М.Бєлова. Власне, пісні на вірші здебільшого місцевих авторів Марина Миколаївна пише давно. І так само давно не тримається за своє "монопольне” право їх виконання – роздає його своїм вихованцям. Отож не раз ті багатогранні, різножанрові твори звучали на концертах, популяризуючи долинських поетів та "прославляючи” поміж учнівської молоді самих виконавців. Аж тут якось зародилася в голові у Марини ідея про виконання пісень під "акомпанемент” змагальності. Ба навіть ширше – забажало її педагогічне єство, аби долинські дітлахи знайшли змогу стартувати у безмежний світ прекрасного з якомога вищої позиції… Ось так благородна ідея визріла у свідомості, помалу оформилася до статусу публічності – і 9-го жовтня втілилася у 2-му відкритому районному фестивалі авторської пісні та пісенної поезії "Долинський листопад”.
